До 95-річчя Івана Михайловича Бережного

  95 років тому, 01 січня в с. Крикодук  Кокчетавської області  народився Іван Михайлович Бережний. Саме в далекий Казахстан після Жовтневої революції з Херсонщини перебрався   його дід, рятуючись від злиднів.

  У цьому ж, 1924 році, Бережні  повернулися у Нововоронцовку і розпочали господарювати на рідній землі. Маленькому Іванкові доводилося немало працювати, як і кожному сільському хлопцю на той час – косити сіно, возити з плавнів дрова, копати городи, пасти худобу. Але це не заважало хлопцю відмінно навчатися, цікавитися радіосправою.

  У 1940 році, після закінчення семирічки, Іван поїхав до м. Херсон на навчання у  фабрично-заводське училище. Коли розпочалась війна, учнів евакуювали в Башкирію. Там він  розпочав трудову діяльність на одному із заводів м. Стерлитамака. Звідти Бережний і був призваний до лав армії у квітні 1942 року і направлений в Ризьке піхотне училище. Перший бойовий досвід отримав у жовтні 1943 року у боях за визволення України на посаді командира кулеметного взводу 261 гвардійського стрілецького полку 87 Гвардійської стрілецької дивізії. Ця частина звільняла Донбас, наступала в напрямку Каховки, Берислава, Криму.

  У лютому 1944 року Нововоронцовка була звільнена частинами 3 Українського фронту і від Івана прийшла додому довгоочікувана звістка:

  «25.3.44 року. Доброго дня, дорогі батьки. З перших слів свого листа я Вам повідомляю, що  живий і здоровий і пишу Вам листа. Пройшов уже місяць, як вас визволили від гітлерівських загарбників, але не знаю про ваше життя, так що прошу Вас, мої дорогі батьки, прочитайте мій лист і повідомте про всі злодіяння, скоєні німцями. Я вже не бачив Вас три роки і дуже скучив за вами, а особливо за своєю сестричкою Катею. Коли я їхав, вона була ще маленька. Я зараз перебуваю у лавах Червоної Армії. В найближчому майбутньому ми розгромимо ворога,  визволимо народи, які ще перебувають під німецьким каблуком. Гітлерівці раптово напали на нас. Вони скоро загинуть від нашої зброї.

  Залишаюся живим і здоровим. Передавайте привіт дідусю і бабусі, якщо вони ще живі.

  Ваш син І.М.

  Польова пошта 19637 «Ф».

  …Друга Гвардійська армія зайняла оборону на Перекопському перешийку. Для бійців, за десять кілометрів від позицій був підготовлений навчальний полігон, де проходили військові навчання. Гвардії молодший лейтенант Бережний І.М. навчав своєї кулеметників, сам навчався у досвідчених фронтовиків.

  Початок наступу був призначений на 8 квітня 1944 року. Бій за Кримські ворота розпочато о 10.30. Внаслідок злагоджених дій наші війська прорвали німецьку оборону, завдали значних збитків  противнику і увечері зайняли Армянськ.

  10 квітня двом стрілецьким дивізіям була поставлена задача прорвати Іщунські оборонні позиції поблизу селища Суворове Червонокопського району Кримської області, які зайняли німці. В бою Бережний зі своїм взводом передвигався на лівому фланзі батальйону, прикриваючи вогнем товаришів. До ворога надійшла підмога і фашистам вдалося закріпитися в траншеях і розпочати контратаку. Командир кулеметного взводу Бережний І. вів вогонь по ворогу, але поблизу розірвався снаряд і осколком він був тяжко поранений. На ньому загорівся одяг, але до останнього подиху мужній воїн не здавався і не дав змоги   гітлерівцям одержати перемогу. За цей подвиг Івану Михайловичу Бережному було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

  Наш земляк похоронений в с. Джулга (нині – Суворове) Армянського району АР Крим. Його іменем названі районний дитячий оздоровчий табір, вулиця селища, встановлений бюст на кошти, зібрані школярами від участі в суботниках.  На довгі роки Бережний І.М. став взірцем мужності, героїзму, відваги і патріотизму для молодих поколінь.

Записи закриті.

Категорії
Архіви
Счётчик на месяц